АНІ,,,,

Іди в ночі, мій друже, іди вночі на грунь
і серце, що в утомі, ти приложи до хвої,
по місяця чолі рукою пересунь,
а може, тиша тугу поволі в тобі вкоїть.

Усі твої маріння, усі думки замовкнуть,
вже бур’яном для тебе не є рудий храбуст,
уже глядиш інакше на рунь гірську, пожовклу
і заспіваєш гімн життю – мовчанням уст.

Богдан-Ігор Антонич

Один коментар до “АНІ,,,,”

1 коментар

  1. Самотній друже, мов у ночі пояс,
    ти в таємничість світу оповитий,
    в цей вечір весняний ходи зі мною
    в корчмі на місяці горілку пити.

Залишити коментар