Віктор Морозов – Біла квітка

Чи ти щаслива, біла квітко,
Коли, прозору і печальну,
Тебе, легку і безпричальну,
У натовпі стрічаю зрідка…
Тебе, легку і безпричальну,
У натовпі стрічаю зрідка.. .

Чи ти мене коли згадаєш,
Чи ми зустрінемося ще,
Коли все золото поопадає
І захолоне під дощем?
Коли все золото поопадає
І захолоне під дощем?

Чи ти прийдеш мене спасти,
Коли згасатиму в тумані,
Коли твої малі листи
Мені як помахи прощальні?

Коли я тихо відшумлю
І слід покриється роками,
Чи скажеш ти тоді: “Люблю…”
І квітку покладеш на камінь?

0 коментарів “Віктор Морозов – Біла квітка”